Що західному бізнесмену варто знати про стилі управління в компаніях китаю, японії і південної кореї

Наважуючись вести бізнес із азіатськими партнерами, бажано розібратись у специфіці міжкультурного менеджменту. У Китаї, Японії та Південній Кореї значний вплив на формування моделей побудови бізнесу має конфуціанство, даосизм і буддизм. Наприклад, з конфуціанства беруться цінності лояльності, гармонії та корпоративної ієрархії, з даосизму — практика делегування обов’язків, з буддизму — важливість колективної роботи.

Міжкультурна компетенція — дуже складна та різнобічна навичка. Знання про культурні особливості партнерів — лише перший крок у його формуванні.

Азіатські партнери теж зацікавлені у налагодженні взаємовідносин. Враховуючи бажання обох сторін йти назустріч один одному, ціль цілком досяжна. Прикладів ефективного партнерства між західними та азіатськими підприємцями досить багато.

1. Багатогранність поняття гуаньсі та переваги клієнтів

Знайомство з азіатською діловою етикою варто почати з розуміння терміна «гуаньсі». У деяких джерелах цьому поняттю надаються негативне смислове забарвлення. Йдеться про асоціації з кумівством і блатом. Поряд із цим, поняття «гуаньсі» має ширший зміст, і має на увазі неформальні відносини та особисті зв’язки в цілому.

Ведення бізнесу в Китаї, Японії та Південній Кореї набагато більше, ніж на Заході, ґрунтується на добрих міжособистісних відносинах. Якщо на Заході договір — це константа і базис, де визначені права та зобов’язання сторін у майбутніх взаємовідносинах, то в азіатських країнах договір — лише перший крок у побудові ділових відносин. Після його укладання проводяться переговори, вносяться зміни до умов тощо. Головне — досягти міжособистісного контакту.

Саме тому західному підприємцю необхідно глибоко вивчити питання про поведінку, ритуали, стиль спілкування, а також про ставлення до підлеглих і про переваги клієнтів.

Прикладом успішного завоювання ринку в Азії є діяльність шведської меблевої компанії IKEA. При цьому для китайських, японських та корейських споживачів пропонуються різні «фішки» з урахуванням особливостей менталітету мешканців кожної країни.

Відвідувачі магазинів IKEA у Китаї, рятуючись від спеки, укладаються подрімати прямо на виставлені там меблі. І керівництво магазинів не забороняє такі дії, хоч у Європі чи США це було б нечуваним дивацтвом. Для китайців поспати у громадському місці — це норма, і в IKEA це розуміють. Можливо, хтось із клієнтів оцінить зручність меблів після полуденної сієсти і захоче зробити покупку.

2. Ієрархічність та патерналістський стиль управління

У Китаї, Японії та Південній Кореї підтримується концепція громадської ієрархії. Ставлення до людей ґрунтується на соціальному статусі. У Китаї явно надається перевага патерналістському стилю управління, коли власник бізнесу — це «патріарх» (батько), а підлеглі — «діти». При цьому патерналістський стиль керівництва буває як прихильним, так і експлуататорським.

У таких умовах новим співробітникам дуже складно зайняти гідне місце в ієрархії. Менеджери мають високу потребу в домінуванні. Щоб домогтися влади, вони нерідко вдаються до маніпуляцій та обману. Якщо такі керівники відчувають загрозу з боку талановитих підлеглих, вони готові будь-яким шляхом усунути подібну загрозу.

У Японії та Кореї також підтримується ієрархічний підхід до управління. Але для керівництва важливо забезпечити злагоджену роботу колективу та сприятливе середовище всередині команди. У корейській культурі існує поняття інва. Йдеться про гармонію між представниками різних рівнів ієрархії у компанії. Менеджери повинні виявляти інтерес до потреб підлеглих, а співробітники мають бути відданими і слухняними. У Японії та Кореї керівники прагнуть консенсусу в прийнятті важливих управлінських рішень.

3. Схід та Захід: рух назустріч 

В умовах глобалізації світової економіки азіатські керівники готові до змін у стилі керівництва. Азіатський менеджмент зараз не такий унікальний, як прийнято вважати. Безліч азіатських компаній поєднують західні та східні методи управління.

Джек Ма, керівник Alibaba Group, використовує у своїх методах управління конфуціанські, даоські та буддистські принципи та одночасно західні підходи.

Проте чимало прикладів провалу західних компаній на азіатському ринку через культурну нестиковку та неприйняття азіатського стилю ведення бізнесу. Необхідно пам’ятати: компанії Google, Microsoft, Facebook, Adobe, Apple змушені були повністю або частково залишити китайський ринок. Тому краще вивчати азіатські ділові традиції та успішні приклади західних компаній, таких як Starbucks та Adidas, ніж діяти наосліп.